ІІІ фестиваль родинної пісні "Дзвени, моя пісне!"
ІІІ фестиваль родинної пісні "Дзвени, моя пісне!"СВЯТО ПІСНІ І РОДИНИ
Вже стало гарною традицією в Бабинській ОТГ проводити різноманітні свята, конкурси та фестивалі. Отож, 16 червня, на Зелені свята, з усіх куточків громади з’їхались у с. Містковичі співучі родини, учасники художньої самодіяльності та аматори сцен. Тут проходив ІІІ фестиваль родинної пісні «ДЗВЕНИ, МОЯ ПІСНЕ».
Свято розпочалось з Молебня до Пресвятої Богородиці, який відслужили о. Роман Каденюк та о. Михайло Бачинський.
Далі на площі біля адмінбудинку відбувалось культурне дійство. Ведучі свята Анастасія Возняк та Олена Футала запрошували на сцену родини Каденюк із с. Містковичі, Мазник із с. Бірчиці, Шор та Гірка із с. Зарайське, Гнатишин із с. Ковиничі, Мацидін із с. Бабина, Волошин із с. Корничі. Поміж виступами родин радували чарівним співом Олена Футала, Мар’ян Гірка, Анастасія Возняк, Андрій Мацидін, гурт «Берегиня» НД с. Береги. Танцювальні колективи «Мрія» Містковицької СЗШ (керівник Уляна Мінкевич) та «Світанок» НД с. Бабина (керівник Галина Вороняк) зачаровували усіх запальними та яскравими танцями. Звучали вірші у виконанні найменших учасниць конкурсу Ані Волошин (с. Корничі), Вікторії Попадин та Анни-Марії Сех ( с. Містковичі). Веселили глядачів сценкою «Бабуся повернулась із Туреччини» Валентина Сех та Анастасія Возняк.
Всі родини заслужили похвали. Та були визначені переможці: родина Гірка (ІІІ місце), родина Мацидін (ІІ місце) і родина Каденюк (І місце).
В кінці свята до усіх присутніх звернулись голова Бабинської ОТГ Світлана Несторяк, начальник відділу освіти, культури, молодіжної політики і спорту Руслана Тимців, ВО старости Володимир Возняк які дякували усім учасникам фестивалю і вручили цінні подарунки та грамоти.
Далі, за традицією, Світлана Несторяк від імені Бабинської громади привітала наших захисників, воїнів АТО, які в травні і у червні святкували день народження, і вручила їм цінні подарунки.
Радіємо, що проведення фестивалю родинної пісні «Дзвени, моя пісне» вже стало традицією у нашій громаді. Адже час стирає храми, фортеці, літописання. Та майже в первозданному вигляді залишаються пісня і мова-незнищенні скарби, котрі несуть у собі безсмертну душу народу.
